Plan 9
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (лютий 2019) |
Розробник | Bell Labs |
---|---|
Написано на | C |
Родина ОС | Нащадок UNIX |
Робочий стан | Актуальне |
Початковий випуск | 1992 |
Останній випуск | 4-редакція |
Платформи | x86, MIPS, DEC Alpha, SPARC, PowerPC, ARM |
Тип ядра | Гібридне ядро |
Інтерфейс користувача | rio / rc |
Ліцензія | GNU GPLv2 |
https://9p.io/plan9/ |
Plan 9 — це сучасне (відносно інших Unix) бачення багатокористувацької операційної системи, що розроблена перш за все з думкою про організацію мереж та роботи в них. Розроблена в Computing Science Research Center of AT&T Bell Laboratories (наразі це Lucent Technologies, Bell Labs).
Plan 9 — це розподілена система. Типова інсталяція Plan 9 буде включати файл-сервери, CPU-сервери (обчислювальні), що займаються також задачами аутентифікації та шлюзування, та велику кількість терміналів. Вказані 3 компоненти є базовими, що об’єднуються за допомогою великого різноманіття мереж. Працює на багатьох апаратних платформах і дуже точно відповідає ідеї побудови великих розподілених систем, завдячуючи значним можливостям конфігурування, уникаючи звичних моделей мережевих робочих станцій та центрального сервера.
Назва операційної системи «Plan 9 from Bell Labs» — алюзія на класичний науково-фантастичний кінофільм «Plan 9 from Outer Space».
Історія
Розробка Plan 9 розпочалася в кінці 80-х, перша версія вийшла в 1993 році. Останній вихід — четверта версія (квітень 2002, поновлення — червень 2003), що зазнала значних змін, починаючи з файлового протоколу 9P, ядро (операційної системи), бібліотеки та багато ще чого було перепроектовано та змінено. Операційну систему «звільнено» 7 червня 2000 року — третя версія стала доступною для вільного закачування під ліцензією сертифікованою OSI. Щоправда, перипетій відносно ліцензії було багато, зокрема міститься й заборона для державних установ, та головним було активне висловлювання Річарда Столмена (Free Software Foundation), який закликав у жодному випадку не використовувати систему у зв’язку із її несумісністю з єдиною вірною на його думку GPL. Та подібна несумісність не наклала обмежень на право модифікувати, копіювати й розповсюджувати код за власним бажанням безкоштовно.
Розробники
Операційна система розроблена в тій самій лабораторії, що займалася розробкою Unix. Серед великої команди присутні як вельми відомі імена, що вважаються гуру програмування — Браян Керніган, Денніс Рітчі, Кен Томпсон, Пресотто, так і молодші, зокрема, Роб Пайк (Rob Pike) — основний розробник останньої версії, що раніше написав добрий десяток віконних середовищ для Unix та Plan 9, він автор також і першої растрової віконної системи для Unix, автор декількох відомих книг та співавтор праць наведених гуру.
Інше
Plan 9 створена з метою прийти на заміну Unix. Ідея побудови Plan 9 — створення дешевої системи з дешевих сучасних мікрокомп’ютерів та з можливістю централізованого керування. Система Unix уже не задовольняла потреби. З середини 80-х відбувся відхід від схеми великих централізованих комп’ютерів та терміналів до мереж невеликих персональних машин.
- Unix працювала в режимі розподілу часу
- її адаптація до нових технологій була дуже обмеженою
- графічні й мережеві можливості були недостатньо добре інтегрованими
- монолітний принцип організації мереж старих систем не дозволяв безпроблемно адмініструвати персональні машини
Та були й особливості Unix, що були перейняті, зокрема використання файлової системи для координування імен ресурсів та доступу до них — ідея була розширена — створено протокол мережевого рівня 9P для доступу до файлів віддалених машин. Також сама ідеологія файлу розширена — ним можливо представляти будь-що (інформацію, пристрої, драйвери…). Також була розроблена система іменування, що дозволяла користувачам будувати власну обчислювальну мережу за бажанням, а не лише обчислювати все на власній машині. Була помічена висока перспективність цієї ідеї, вона була перейнята на всі елементи операційної системи — трактування ресурсів ОС, як елементів файлової системи — процеси, графіку та й саму мережу.
Чому було переглянуто так багато, що система стала вже зовсім не Unix? Створюючи нову систему, автори змогли вирішити проблеми, які лежали в ідеології Unix. Хоча Plan 9 і підтримує середовище емуляції POSIX, це не головне в системі, більшість системного ПЗ було розроблено в «рідному» середовищі Plan 9.
Шалена[джерело?] кількість ідей, закладених до елементів систем приємно[джерело?] вражає та викликає масу зіткнень із звичками, як-от перший розбір з інтерфейсом Acme. Ознайомлення з подібною системою більш необхідно для розуміння недоліків, які на нас[що?] накладені спадковістю Unix та можливості глянути зі сторони для оцінки того, що маємо.
Для ознайомлення можливо завантажити дистрибутив розміром 60-70Мб, та все ж ставити краще на віртуальну машину, через невелику кількість драйверів для периферійних пристроїв. Незважаючи на простоту й досконалість системи, усвідомити це навряд чи вдасться з першого завантаження, чи й навіть навпомацки. На щастя, є доволі багато документації, яку варто переглянути навіть і без Plan 9, а безпосередньо для свого світогляду[що?].
Див. також
Ресурси тенет
- Головна сторінка
- п
- о
- р