I-28
Історія | |
---|---|
Японія | |
Назва: | I-28 |
Будівник: | Mitsubishi Kobe Shipyard |
Закладений: | 25 вересня 1939 |
Спуск на воду: | 17 грудня 1940 |
На службі: | 6 лютого 1942 |
Доля: | 17 травня 1942 потоплений на шляху від Соломонових островів до Трука |
Основні характеристики | |
Клас і тип: | Підводний човен типу B (I-15) |
Водотоннажність: | 2631 над водою, 3713 при зануренні |
Довжина: | 108,7 м |
Ширина: | 9,3 м |
Осадка: | 5,1 м |
Двигуни: |
|
Швидкість: | 23,5 вузла (над водою), 8 вузлів (при зануренні) |
Дальність плавання: | 26000 км при швидкості 16 вузлів (над водою) |
Максимальна глибина: | 100 м |
Екіпаж: | 94 |
Озброєння: |
|
I-28 — підводний човен Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.
Корабель спорудили на корабельні компанії Mitsubishi у Кобе. Човни типу B, підтипу B1 (він же клас I-15), до яких належав I-28, мали великі розміри (їх надводна водотоннажність перевищувала підводний показник океанських підводних човнів США) та могли нести розвідувальний літак або, після переобладнання, мінісубмарину для диверсійних операцій.
I-28 завершили на початку лютого 1942-го та з 24 лютого включили до складу 14-ї дивізії підводних човнів.
До середини квітня I-28 провадив тренування у Внутрішньому Японському морі, а 15 квітня полишив його та попрямував до Океанії. 24 квітня човен прибув на схід Каролінських островів до атола Трук, де ще до війни була створена потужна база Імперського флоту, з якої до лютого 1944-го провадились операції у цілому ряді архіпелагів.
Вже через кілька діб, 30 квітня, I-28 вийшов у похід в межах «Операції МО», націленої на створення баз на сході Соломонових островів з наступним заволодінням Порт-Морсбі. До 5 травня він повинен був приєднатись до групи підводних човнів, котрі утворювали «завісу» в районі на південний захід від острова Гуадалканал з метою прикриття авіаносного ударного з'єднання (у середині дня 5 травня це з'єднання обігнуло зі сходу острів Сан-Крістобаль та попрямувало на захід уздовж південного краю Соломонових островів).
8—9 травня відбулась битва у Кораловому морі, внаслідок якої японці відмовились від висадки у Порт-Морсбі. Після цього 11 травня I-28 наказали повернутись на Трук, де він повинний був пройти переобладнання для прийому мінісубмарини з подальшою участю в атаці на Сідней. Повідомлення було перехоплене та розкодоване американцями, котрі спрямували відповідні попередження своїм субмаринам.
Вранці 16 травня 1942-го від I-28 надійшло останнє повідомлення про певні проблеми із дизельним двигуном. А дещо більше ніж через добу I-28 помітили з «Таутог». Останній за кілька годин до того вже зустрівся із I-22 та I-24, проте тоді торпедна атака виявилась невдалою.
Близько 11 години ранку «Таутог» випустив дві торпеди по I-28, одна з яких влучила в човен та примусила його зупинитись. Через шість хвилин з американської субмарини поцілили супротивника ще однією торпедою, що призвело до загибелі I-28 разом з усім екіпажем із 88 осіб.[1]
Примітки
- ↑ Imperial Submarines. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 13 травня 2009. Процитовано 2 грудня 2020.
- п
- о
- р
- Хіей
- Кірішіма
- Како
- Фурутака
- Кінугаса
- Юра
- Дзінцу
- Сендай
- спеціальної побудови Ніссін
- переобладнані Камікава-Мару
- переобладнані Кейджо-Мару
- Сейкай-Мару
- Ніккай-Мару
- Чоко-Мару № 2
- переобладнані Котобукі-Мару №5
- Тацу-Мару
- Мацу-Мару
- Каші-Мару
- Кйосей-Мару
- № 115
- № 116
- № 117
- переобладнані Хіє-Мару
- Кайджо-Мару №2 Го
- Комакі-Мару
- Шока-Мару
- Тензан-Мару
- Мійо-Мару
- Широгане-Мару
- Кацурагі-Мару
- Сенкай-Мару
- Наміноує-Мару
- Сумійоши-Мару
- Сюнко-Мару
- Кюсю-Мару
- Сасако-Мару
- Адзумасан-Мару
- Чоко-Мару
- Шинаногава-Мару
- Нако-Мару
- Нагара-Мару
- Садо-Мару
- Канбера-Мару
- Брисбен-Мару
- Аризона-Мару
- Ямацукі-Мару
- Ямаура-Мару
- Кінугава-Мару
- Хірокава-Мару
- Бостон-Мару
- Гавана-Мару
- Камой-Мару
- Бандунг-Мару
- Івамі-Мару
- Такашима-Мару
- Італі-Мару
- Цуругісан-Мару
- Адзуса-Мару
- Кіку-Мару
- Томіура-Мару
- Хітеру-Мару
- Кейфуку-Мару
- Йошиногава-Мару
- Чифуку-Мару
- Кімпосан-Мару
- Сензан-Мару
- Мьохо-Мару
- Сомедоно-Мару
- Сурабая-Мару
- Мейу-Мару
- Кенкон-Мару
- Тецузан-Мару
- Нічіун-Мару
- Тоа-Мару №2
- Хошикава-Мару
- Гішо-Мару
- Хітачі-Мару
- Кококу-Мару
- Суруга-Мару
- Хібарі-Мару
- Кірікава-Мару
- Кіріха-Мару
- Момоха-Мару
- Курохіме-Мару
- Флорида-Мару
- Тойо-Мару
- Ояма-Мару
- Тацунан-Мару
- Нісшун-Мару
- Сан-Клементе-Мару
- Йодогава-Мару
- Хоун-Мару
- Інгленд-Мару
- Шинтоку-Мару
- Хіде-Мару
- Конан-Мару
- Судзуя-Мару
- Мйоко-Мару
- Міядоно-Мару
- Каші-Мару
- Теймз-Мару
- Нішияма-Мару
- Кансай-Мару
- Шонан-Мару
- Маєбаши-Мару
- Тоней-Мару
- Кінкасан-Мару
- Касю-Мару
- Хіно-Мару №5
- Санва-Мару
- Кейшо-Мару
- Цукінада-Мару
- Тайрін-Мару
- Теннан-Мару
- Казан-Мару
- Джохор-Мару
- Манко-Мару
- Сінко-Мару
- Кісарагі-Мару
- Рюосан-Мару
- Асаяма-Мару
- Уджигава-Мару
- Гію-Мару
- Токіо-Мару
- Наплес-Мару
- Нітії-Мару
- Канаямасан-Мару
- Кензан-Мару
- Оноє-Мару
- Буенос-Айрес-Мару
- Хокко-Мару
- Юрі-Мару
- Коламбія-Мару
- Коней-Мару
- Гімалая-Мару
- Міцу-Мару
- Токіва-Мару
- Кайто-Мару
- Аляска-Мару
- Цунешима-Мару
- Тенрю-Мару
- Канаіяма-Мару
- Хагуро-Мару
- Мейшо-Мару
- Ходзугава-Мару
- Шанко-Мару
- Кайка-Мару
- Чибурі-Мару
- Фукей-Мару №9
- Кеншин-Мару
- Косєй-Мару
- Ліон-Мару
- Коан-Мару
- Наруто
- Тайшо-Мару
- Ямаюрі-Мару
- Хейва-Мару
- Нейкай-Мару
- Івате-Мару
- Токо-Мару
- Тоєй-Мару
- Нічіай-Мару
- Санко-Мару
- Тацугіку-Мару
- Шинто-Мару № 1
- Кокай-Мару
- Кова-Мару
- Чор'ю-Мару